Євангеліє за Матвієм, розділ 9

1 І Він, увійшовши в човен, переплив і прибув до свого міста.

2 І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на ліжку. І Ісус, побачивши їхню віру, сказав паралізованому: Сміливіше, дитя! Прощаються твої гріхи.

3 І ось, дехто з книжників сказали в самих собі: Ця людина Бога хулить.

4 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Навіщо ви думаєте лихе у ваших серцях?

5 Бо що легше: сказати: «Прощаються твої гріхи», чи сказати: «Встань і ходи»?

6 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, − тоді говорить паралізованому: Встань, візьми своє ліжко та йди до себе додому.

7 І Він, вставши, пішов до себе додому.

8 А натовпи, побачивши це, налякались і прославили Бога, який дав таку владу людям.

9 І, йдучи звідти далі, Ісус побачив чоловіка, який сидить на місці збору податків, якого звали Матвієм. І каже йому: Йди за мною. − І той встав і пішов вслід за Ним.

10 І коли Він сидів за столом в домі, ось, прийшло багато збирачів податків і грішники сиділи з Ісусом та Його учнями.

11 І, побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому ваш Вчитель їсть із збирачами податків і грішниками?

12 А Він, почувши це, сказав: Не сильним потрібен лікар, а хворим.

13 Ідіть же, повивчайте, що означає: «Милості хочу, а не жертви». Бо Я прийшов прикликати не праведників, а грішників.

14 Тоді підходять до Нього учні Івана і говорять: Чому ми та фарисеї постуємо багато, а Твої учні не постують?

15 А Ісус сказав їм: Чи можуть сини весільної палати сумувати, поки з ними наречений? Але прийдуть дні, коли наречений буде взятий від них, і тоді вони постуватимуть.

16 Ніхто не накладає латку з невибіленої тканини на старий одяг, бо пришите до нього відривається від одягу і дірка стає гіршою.

17 І не наливають молоде вино в старі бурдюки; бо інакше розриваються бурдюки, і вино виливається, і бурдюки псуються; навпаки, молоде вино наливають в нові бурдюки, і зберігається і те і інше.

18 Коли Він говорив їм це, ось, прийшов один начальник і вклонявся Йому, говорячи: Моя дочка щойно вмерла, але прийди, поклади на неї руку, і вона оживе.

19 І Ісус піднявся і пішов вслід за ним, і Його учні також.

20 І ось, жінка, яка дванадцять років страждала кровотечею, підійшовши ззаду, торкнулась китиці на Його одязі.

21 Бо вона говорила собі: Як тільки торкнусь Його одягу, буду зцілена.

22 А Ісус, обернувшись і побачивши її, сказав: Сміливіше, дочко! Твоя віра зцілила тебе. – І з тієї години жінка була зцілена.

23 І коли Ісус прийшов до будинку начальника і побачив тих, що грають на флейті, та збентежений натовп,

24 Він сказав: Ідіть геть, бо дівчинка не померла, а спить. – І вони почали глузувати з Нього.

25 А коли натовп вигнали, Він увійшов і взяв її за руку, і дівчинка встала.

26 І пішла ця звістка по всій тій землі.

27 І коли Ісус ішов звідти далі, за Ним пішли вслід двоє сліпих, які кричали: Змилуйся над нами, Сину Давидів!

28 І коли Він прийшов у будинок, сліпі підійшли до Нього, і Ісус говорить їм: Чи вірите, що Я можу це зробити? – Вони говорять Йому: Так, Господи.

29 Тоді Він торкнувся їхніх очей і сказав: За вашою вірою хай буде вам.

30 І у них відкрились очі. І Ісус суворо наказав їм: Дивіться, щоб ніхто не знав!

31 Але вони, вийшовши, рознесли звістку про Нього по всій тій землі.

32 І коли вони виходили, ось, привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.

33 І коли демон був вигнаний, німий заговорив. І натовпи дивувались і говорили: Ніколи такого не було видно в Ізраїлі.

34 А фарисеї говорили: Він виганяє демонів правителем демонів.

35 І обходив Ісус усі міста та поселення, навчаючи в їхніх синагогах, і проповідуючи благовістя царства, і зціляючи всяку недугу та всяку хворобу.

Євангеліє за Матвієм, розділ 8

1. І коли Він зійшов з гори, за Ним вслід пішли великі натовпи.

2. І ось, прокажений, підійшовши, вклонився Йому і говорив: Господи, коли Ти хочеш, Ти можеш мене очистити.

3. І Він, простяг руку, торкнувся його і сказав: Хочу, будь чистим! − І відразу ж він очистився від прокази.

4. І говорить йому Ісус: Дивись, нікому не розповідай; а йди, покажи себе священику і принеси дар, який заповідав Мойсей, їм для свідчення.

5. І коли Він увійшов в Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його

6. І кажучи: Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і страшенно страждає.

7. І Він каже до нього: Я прийду і зцілю його.

8. Але сотник сказав у відповідь: Господи, я не заслуговую того, щоб Ти увійшов до мене під дах, але тільки скажи слово, і мій слуга буде зцілений.

9. Бо і я людина підвладна і маю воїнів під собою. І кажу цьому: «Піди», і він іде; а іншому: «Прийди», і він приходить; і своєму рабу: «Зроби це», і він робить.

10. А Ісус, почувши це, здивувався і сказав тим, хто йшов слід за Ним: Істинно кажу вам: ні у кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.

11. Але кажу вам, що багато-хто прийде зі сходу і заходу і сяде за стіл з Авраамом, Ісааком, та Яковом в царстві небес,

12. А сини царства будуть викинуті у зовнішню темряву. Там буде плач і скрегіт зубів.

13. І Ісус сказав сотнику: Іди. Як ти повірив, так нехай буде тобі, − і тієї ж години його слуга був зцілений.

14. І Ісус, прийшовши в дім Петра, побачив що його теща лежить і у неї пропасниця.

15. І Він торкнувся її руки, і пропасниця залишила її, і вона встала і служила Йому.

16. А коли прийшов вечір, до Нього привели багатьох біснуватих, і Він виганяв духів словом і усіх хворих зцілював,

17. Щоб здійснилось сказане через пророка Ісаю, який говорить: «Він Сам взяв наші слабкості та поніс наші хвороби».

18. А Ісус, побачивши навколо Себе натовп, наказав вирушити на інший бік.

19. І один книжник, підійшовши, сказав Йому: Вчителю, я піду вслід за Тобою, куди б Ти не пішов.

20. А Ісус говорить йому: У лисиць є нори, і у небесних птахів − гнізда, але Сину Людському нема де голову покласти.

21. А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спочатку піти і поховати свого батька.

22. Але Ісус говорить йому: Іди вслід за Мною і залиш мертвим ховати своїх мертвих.

23. І коли Він увійшов у човен, Його учні пішли вслід за Ним.

24. І ось, на морі піднялась велика буря, так що човен накривало хвилями; а Він спав.

25. І вони підійшли, збудили Його і сказали: Господи, рятуй, гинемо!

26. І Він говорить їм: Чому ви боязливі, маловіри? − Тоді Він встав і заборонив вітрам та морю, і настала велика тиша.

27. І люди здивувались і казали: Хто це такий, що і вітри, і море слухаються Його?

28. І коли Він прибув на другий бік, в Гадаринські землі, Його зустріли, виходячи з могильних печер, двоє біснуватих, надмірно лютих, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.

29. І ось, вони почали кричати: Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди передчасно мучити нас?

30 А вдалині від них паслось велике стадо свиней.

31. І демони благали Його: Коли Ти виганяєш нас, пошли нас в стадо свиней.

32. І Він сказав їм: Ідіть! − І вони, вийшовши, пішли в свиней. І ось, усе стадо спрямувало з кручі в море, і свині загинули у водах.

33. А ті, що пасли їх, втекли і, пішовши до міста, сповістили про все, і про те що сталось з біснуватими.

34. І ось, все місто вийшло назустріч Ісусу, і, побачивши Його, вони благали, щоб Він залишив межі їхнього краю.

Євангеліє за Матвієм, розділ 7

1. Не засуджуйте, щоб не бути засудженими.

2. Бо яким судом засуджуєте, таким будете засуджені, і якою мірою міряєте, такою буде відмірено вам.

3. І чому ти дивишся на скалку, що в оці твого брата, а колоди в своєму оці не помічаєш?

4. Або як ти можеш сказати своєму брату: «Дай, я вийму скалку з твого ока» − а ось, у твоєму оці колода?

5. Лицеміре! Спершу вийми колоду із свого ока і тоді ясно бачитимеш, щоб вийняти скалку з ока твого брата.

6. Не давайте, того що є святим, псам і не кидайте ваші перлини перед свинями, щоб вони не розтоптали їх ногами і, обернувшись, не розірвали вас.

7. Просіть, і вам буде дано; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам буде відчинено.

8. Бо кожний, хто просить, отримує; і той, хто шукає, знаходить; і тому, хто стукає, буде відчинено.

9. Або яка людина з вас, коли її син попросить у неї хліба, дасть йому камінь?

10. Або ж, коли попросить рибу, дасть йому змія?

11. Коли ж ви, будучи злими, вмієте давати гарні дари своїм дітям, то тим більше ваш Отець, який на небесах, дасть блага тим, хто просить Його!

12. Отже, все, що хочете, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм; бо це − закон і пророки.

13. Входьте через вузькі брами, бо широкі брами і просторий шлях, що веде до знищення, і багато тих, хто входить через них.

14. Бо вузькі брами і стиснений шлях, що веде до життя, і мало тих, хто знаходить їх.

15. Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечому одязі, а всередині вони − хижі вовки.

16. За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають з терну виноград або з будяка фіґи?

17. Так кожне гарне дерево приносить гарні плоди, а зіпсоване дерево приносить погані плоди.

18. Не може гарне дерево приносити погані плоди, і знівечене дерево приносити гарні плоди.

19. Кожне дерево, що не приносить гарного плоду, зрубають і кидають у вогонь.

20. Тому за їхніми плодами впізнаєте їх.

21. Не кожний, хто говорить Мені: «Господи! Господи!» − увійде в царство небес, а той, хто виконує волю Мого Отця, який на небесах.

22. Багато хто скаже Мені в той день: «Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували, чи не Твоїм ім’ям демонів виганяли, і чи не Твоїм ім’ям здійснювали багато явищ сили?

23. І тоді Я відкажу до них: «Я ніколи не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня».

24. Отже, кожний, хто чує ці Мої слова і виконує їх, буде подібний до розсудливої людини, яка збудувала свій дім на скелі.

25. І пішов дощ, і підійшли ріки, і повіяли вітри, і, спрямувавши, вдарили на той дім; і він не впав, бо його підвалини були покладені на скелі.

26. А кожний, хто чує ці Мої слова і не виконує їх, буде подібний до людини безглуздої, яка збудувала свій дім на піску.

27. І пішов дощ, і підійшли ріки, і повіяли вітри, і, спрямувавши, вдарили на той дім; і він впав, і його падіння було великим.

28. І коли Ісус закінчив ці слова, натовпи були вражені Його вченням,

29. Бо Він навчав їх, як Той хто має владу, а не як їхні книжники.