Євангеліє за Матвієм, розділ 9

1 І Він, увійшовши в човен, переплив і прибув до свого міста.

2 І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на ліжку. І Ісус, побачивши їхню віру, сказав паралізованому: Сміливіше, дитя! Прощаються твої гріхи.

3 І ось, дехто з книжників сказали в самих собі: Ця людина Бога хулить.

4 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Навіщо ви думаєте лихе у ваших серцях?

5 Бо що легше: сказати: «Прощаються твої гріхи», чи сказати: «Встань і ходи»?

6 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, − тоді говорить паралізованому: Встань, візьми своє ліжко та йди до себе додому.

7 І Він, вставши, пішов до себе додому.

8 А натовпи, побачивши це, налякались і прославили Бога, який дав таку владу людям.

9 І, йдучи звідти далі, Ісус побачив чоловіка, який сидить на місці збору податків, якого звали Матвієм. І каже йому: Йди за мною. − І той встав і пішов вслід за Ним.

10 І коли Він сидів за столом в домі, ось, прийшло багато збирачів податків і грішники сиділи з Ісусом та Його учнями.

11 І, побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому ваш Вчитель їсть із збирачами податків і грішниками?

12 А Він, почувши це, сказав: Не сильним потрібен лікар, а хворим.

13 Ідіть же, повивчайте, що означає: «Милості хочу, а не жертви». Бо Я прийшов прикликати не праведників, а грішників.

14 Тоді підходять до Нього учні Івана і говорять: Чому ми та фарисеї постуємо багато, а Твої учні не постують?

15 А Ісус сказав їм: Чи можуть сини весільної палати сумувати, поки з ними наречений? Але прийдуть дні, коли наречений буде взятий від них, і тоді вони постуватимуть.

16 Ніхто не накладає латку з невибіленої тканини на старий одяг, бо пришите до нього відривається від одягу і дірка стає гіршою.

17 І не наливають молоде вино в старі бурдюки; бо інакше розриваються бурдюки, і вино виливається, і бурдюки псуються; навпаки, молоде вино наливають в нові бурдюки, і зберігається і те і інше.

18 Коли Він говорив їм це, ось, прийшов один начальник і вклонявся Йому, говорячи: Моя дочка щойно вмерла, але прийди, поклади на неї руку, і вона оживе.

19 І Ісус піднявся і пішов вслід за ним, і Його учні також.

20 І ось, жінка, яка дванадцять років страждала кровотечею, підійшовши ззаду, торкнулась китиці на Його одязі.

21 Бо вона говорила собі: Як тільки торкнусь Його одягу, буду зцілена.

22 А Ісус, обернувшись і побачивши її, сказав: Сміливіше, дочко! Твоя віра зцілила тебе. – І з тієї години жінка була зцілена.

23 І коли Ісус прийшов до будинку начальника і побачив тих, що грають на флейті, та збентежений натовп,

24 Він сказав: Ідіть геть, бо дівчинка не померла, а спить. – І вони почали глузувати з Нього.

25 А коли натовп вигнали, Він увійшов і взяв її за руку, і дівчинка встала.

26 І пішла ця звістка по всій тій землі.

27 І коли Ісус ішов звідти далі, за Ним пішли вслід двоє сліпих, які кричали: Змилуйся над нами, Сину Давидів!

28 І коли Він прийшов у будинок, сліпі підійшли до Нього, і Ісус говорить їм: Чи вірите, що Я можу це зробити? – Вони говорять Йому: Так, Господи.

29 Тоді Він торкнувся їхніх очей і сказав: За вашою вірою хай буде вам.

30 І у них відкрились очі. І Ісус суворо наказав їм: Дивіться, щоб ніхто не знав!

31 Але вони, вийшовши, рознесли звістку про Нього по всій тій землі.

32 І коли вони виходили, ось, привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.

33 І коли демон був вигнаний, німий заговорив. І натовпи дивувались і говорили: Ніколи такого не було видно в Ізраїлі.

34 А фарисеї говорили: Він виганяє демонів правителем демонів.

35 І обходив Ісус усі міста та поселення, навчаючи в їхніх синагогах, і проповідуючи благовістя царства, і зціляючи всяку недугу та всяку хворобу.