1. І коли Він зійшов з гори, за Ним вслід пішли
великі натовпи.
2. І ось, прокажений, підійшовши, вклонився Йому і
говорив: Господи, коли Ти хочеш, Ти можеш мене очистити.
3. І Він, простяг руку, торкнувся його і сказав:
Хочу, будь чистим! − І відразу ж він очистився від прокази.
4. І говорить йому Ісус: Дивись, нікому не
розповідай; а йди, покажи себе священику і принеси дар, який заповідав Мойсей,
їм для свідчення.
5. І коли Він увійшов в Капернаум, до Нього
підійшов сотник, благаючи Його
6. І кажучи: Господи, мій слуга лежить вдома
паралізований і страшенно страждає.
7. І Він каже до нього: Я прийду і зцілю його.
8. Але сотник сказав у відповідь: Господи, я не
заслуговую того, щоб Ти увійшов до мене під дах, але тільки скажи слово, і мій
слуга буде зцілений.
9. Бо і я людина підвладна і маю воїнів під собою.
І кажу цьому: «Піди», і він іде; а іншому: «Прийди», і він приходить; і своєму
рабу: «Зроби це», і він робить.
10. А Ісус, почувши це, здивувався і сказав
тим, хто йшов слід за Ним: Істинно кажу вам: ні у кого в Ізраїлі Я не
знайшов такої великої віри.
11. Але кажу вам, що багато-хто прийде зі сходу і
заходу і сяде за стіл з Авраамом, Ісааком, та Яковом в царстві небес,
12. А сини царства будуть викинуті у зовнішню
темряву. Там буде плач і скрегіт зубів.
13. І Ісус сказав сотнику: Іди. Як ти
повірив, так нехай буде тобі, − і тієї ж години його слуга був
зцілений.
14. І Ісус, прийшовши в дім Петра, побачив що його
теща лежить і у неї пропасниця.
15. І Він торкнувся її руки, і пропасниця залишила
її, і вона встала і служила Йому.
16. А коли прийшов вечір, до Нього привели
багатьох біснуватих, і Він виганяв духів словом і усіх хворих зцілював,
17. Щоб здійснилось сказане через пророка Ісаю,
який говорить: «Він Сам взяв наші слабкості та поніс наші хвороби».
18. А Ісус, побачивши навколо Себе натовп, наказав
вирушити на інший бік.
19. І один книжник, підійшовши, сказав Йому:
Вчителю, я піду вслід за Тобою, куди б Ти не пішов.
20. А Ісус говорить йому: У лисиць є нори, і у
небесних птахів − гнізда, але Сину Людському нема де голову покласти.
21. А інший з Його учнів сказав Йому: Господи,
дозволь мені спочатку піти і поховати свого батька.
22. Але Ісус говорить йому: Іди вслід за Мною і
залиш мертвим ховати своїх мертвих.
23. І коли Він увійшов у човен, Його учні пішли
вслід за Ним.
24. І ось, на морі піднялась велика буря, так що
човен накривало хвилями; а Він спав.
25. І вони підійшли, збудили Його і сказали:
Господи, рятуй, гинемо!
26. І Він говорить їм: Чому ви боязливі, маловіри?
− Тоді Він встав і заборонив вітрам та морю, і настала велика тиша.
27. І люди здивувались і казали: Хто це такий, що
і вітри, і море слухаються Його?
28. І коли Він прибув на другий бік, в Гадаринські
землі, Його зустріли, виходячи з могильних печер, двоє біснуватих, надмірно
лютих, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29. І ось, вони почали кричати: Що Тобі до нас,
Сину Божий? Ти прийшов сюди передчасно мучити нас?
30 А вдалині від них паслось велике стадо свиней.
31. І демони благали Його: Коли Ти виганяєш нас,
пошли нас в стадо свиней.
32. І Він сказав їм: Ідіть! − І вони, вийшовши,
пішли в свиней. І ось, усе стадо спрямувало з кручі в море,
і свині загинули у водах.
33. А ті, що пасли їх, втекли і, пішовши до
міста, сповістили про все, і про те що сталось з біснуватими.
34. І ось, все місто вийшло назустріч Ісусу, і,
побачивши Його, вони благали, щоб Він залишив межі їхнього краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар